Коли треба їхати до електрика: що відмовляє в електрообладнанні

Специфіка  електричної частини автомобіля в тому, що для її ремонту замало вмілих рук і рішучості – потрібні ще теоретичні знання з електротехніки плюс досвід роботи з автомобільними системами. Таким чином, для вирішення проблем треба звертатися до вузького спеціаліста – автомобільного електрика. В якого часто черги на тиждень вперед, та й розцінки, відповідно, підвищені порівняно з послугами механіків. Між тим, сам власник-автомобіліст може зробити дещо, щоб електрообладнання вимагало уваги не більше, ніж інші системи.

З чого складається електрообладнання автомобіля

Бортова електрика сучасних машин, мов балансир терезів, має дві більш-менш врівноважені сторони – пристрої для вироблення енергії і пристрої для її споживання.

• Акумулятор. Постачає енергію, коли двигун машини не працює і генератор струму не дає. Має обмежену ємність, тобто може обходитися без підзарядки лише протягом визначеного часу.
• Генератор. Приводиться в дію від двигуна і під час його роботи забезпечує струмом всіх споживачів, одночасно заряджаючи акумулятор. Як правило, це надійний і довговічний агрегат.
• Регулятор напруги. Електронний модуль, зазвичай закріплений на генераторі, який підтримує номінальну напругу в мережі (13,9–14,3 В) незалежно від обертів і кількості увімкнутих споживачів. Часто саме він є причиною проблем з акумулятором, лампами та іншими споживачами.
• Блок запобіжників. Модуль (частіше він не один), де сконцентровано захист усіх ланцюгів від короткого замикання. Також служить одним із вузлів для діагностики електрообладнання; а ще на практиці блок часто буває причиною негараздів – через запобіжник, що згорів, чи через порушені контакти в гніздах запобіжників. Як правило, один запобіжник захищає кілька ланцюгів, тобто через проблему одного споживача знеструмлюється кілька.
• Дроти. До кожного споживача підходить як мінімум один дріт, але не рідкість і чотири-п’ять. Загальна довжина дротів у сучасній машині сягає 1 км, усі вони зібрані в джгути. Діаметр мідної жили різний, залежно від навантаження. Автомобілі з так званою CAN-шиною відрізняються саме товщиною дротів у проводці, а крім того певною кількістю додаткових пристроїв.
• Роз’єми. Дроти під’єднуються до приладів системи через роз’єми. З точки зору електротехніки це зайвий елемент, що ускладнює умови проходження струму, але роз’єми потрібні для зручності конвеєрного складання і ремонтів під час експлуатації.
• Споживачі. На борту сучасного автомобіля – сотні споживачів електроенергії, від звичайної лампочки до короткохвильових радарів. Коли той чи інший споживач відмовляє, зовсім не означає, що справа саме в його поломці – дуже часто проблема в системі електрообладнання, яка припинила постачання струму цьому споживачеві. Тому і виходить, що при діагностиці багатьох систем доводиться починати з електричних ланцюгів, які живлять проблемний вузол.

·       Якщо ви потребуєте поради чи послуги електрика, зверніться на досвідчений автосервіс. Знайти перевірену СТО можна легко за допомогою Мotointegrator.com

Чому відмовляє електрика

Електрообладнання, як і багато інших систем автомобіля, має кілька характерних слабких ланок. На них і слід у першу чергу звертати увагу – і під час пошуку несправностей, і для запобігання поломкам.

• Акумулятор. Насправді є небагато проблем, спричинених батареєю, адже вона несе повну відповідальність за мережу тільки при непрацюючому двигуні. Найчастіша несправність – низька напруга АКБ: коли вона виявляється посадженою, деякі датчики на борту можуть працювати нештатно. Ще одна “акумуляторна” проблема пов’язана з її клемами, які “люблять” окиснюватися з тим же результатом – бортова мережа не отримує потрібного їй струму. 
• Роз’єми. Кожне місце, де є те чи інше розмикання цільного дроту, є перспективною проблемою. На стику провідників коли-небуть послабне тиск двох частин, виникне корозія, почнеться нагрів – і  врешті-решт контакт або буде втрачено, або суттєво порушено. Автомобільні роз’єми виробники зазвичай герметизують, але з часом гумові ущільнювачі всихають і волога потрапляє на контакти “тата” і “мами”. Крім роз’ємів на джгутах, клопіт можуть спричинити різьбові  з’єднання дротів. У першу чергу страждають роз’єми, розташовані близько до дороги, поряд з гарячими деталями, біля коліс та в інших зонах, де багато вологи.
• Вимикачі. Різного роду механічні вимикачі мають властивість зношуватися, в першу чергу йдеться про ті, що використовуються найчастіше. Всередині страждають як самі контактні пари, так і деталі, які забезпечують їхнє взаємне стискування.
• Електродвигуни. Перш за все, йдеться про двигуни, які працюють у важких умовах – наприклад, практично не вимикаючись, як у вентиляторі кліматичної установки, чи, скажімо, за високої температури, як у вентилятора радіатора під капотом.
• Ізоляція. Пошкодження ізоляції – велика небезпека, адже воно призводить до короткого замикання (найчастіше на “масу” кузова), а коротке замикання часто стає причиною пожежі. І майте на увазі, що запобіжники при всій їхній ефективності не завжди можуть захистити ланцюг, в якому виникло, наприклад, іскріння в місці пошкодження ізоляції дротів.
• “Маса”. У більшості сучасних машин проводка так звана однодротова. Тобто “плюсовий” полюс підходить до споживача по дроту, а другий, ”мінусовий”, споживач бере з металевої частини машини, до якої він прикріплений, – кузова, двигуна, коробки передач тощо. Так ось доволі часто контакт між “масою” і споживачем порушений, і в першу чергу винна корозія в місці з’єднання.

Тут ми дали перелік неполадок автомобільного електрообладнання, типових для пересічного автомобіля, але за умови що він хоча і немолодий, але справний – принаймні, в частині електрики. А от якщо в ній є певні проблеми, то й типових поломок буде більше.

Що зробити, щоб електрика не підводила

Є моделі авто, які мають репутацію проблемних з точки зору електрики, їх добре знають у майстернях і більш-менш успішно лікують їхні хронічні “хвороби”. Але й такі звичні негаразди, й менш типові поламки в електриці решти машин можна превентивно зупинити, якщо вживати деяких елементарних заходів.

• Оглядати компоненти електрообладнання зовні. Джгути мають бути закріплені. Особливо небажано, коли дроти висять впритул до гарячих частин двигуна або до частин, що обертаються. На компоненти не повинна потрапляти волога (виняток – хіба що генератор, який часто встановлено низько на моторі) та дорожній бруд.
• Слідкувати за напругою. Номінальне значення при працюючому двигуні 13,9–14,3 В, і постійне перевищення навіть на 1,0–1,2 В суттєво скорочує життя ламп і акумулятора.
• Вчасно обслуговувати електроприлади, які мають погану репутацію. Як правило, електрикам і досвідченим власникам відомі профілактичні заходи, які можуть відкласти хронічну проблему чи усунути її геть.
• Слідкувати за ущільненням роз’ємів. Якщо машина достатньо стара, треба перевірити стан бодай головних роз’ємів – на великих джгутах, на корпусі головного ЕБУ (електронного блоку управління) тощо. Часто пошкоджені гумки роз’ємів призводять до великих проблем не лише з контактами штекерів, а й з самими приладами, у тому числі ЕБУ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Комп’ютерна діагностика автомобіля: які несправності можна виявити

Що в електрообладнанні можна відремонтувати самотужки

Навіть не дуже досвідчений водій знає, що бортова електрика може подарувати йому широку гаму сюрпризів. І деякі з них на перший погляд здаються нескладними для самостійного подолання. У багатьох випадках це правда. Але правда і те, що помилка при ремонті електрообладнання може призвести до великих неприємностей аж до пожежі. Причому ризики це так би мовити, відкладені – ніхто не знає, наприклад, через скільки днів чи тижнів неправильно підключений дріт нагріється настільки, щоб розплавити аматорську ізоляцію і запалити джгут проводки.

Але деяких операцій боятися не слід. Самостійно можна виконати такі:

• Заміна ламп. Як правило, автовиробник передбачає заміну основних ламп силами не професіонала. Тому керівництво для цих дій часто можна знайти в заводському мануалі. Важливо правильно підібрати лампу, орієнтуючись не лише на її вигляд, а й на кількість контактів на цоколі і потужність у ватах (Вт, W), позначену там же.
• Заміна запобіжника. Головне – визначити той, який згорів, і в цьому можуть допомогти написи на кришці блока або інтернет. Блоків, до речі, часто буває декілька, і треба знати, в якому шукати потрібний запобіжник. Іноді просто під кришкою блока є запасні запобіжники і пінцет для більшої зручності.
• Контроль напруги в мережі. Важлива для розуміння стану системи операція. Вам знадобиться хоча б елементарний мультиметр. Його щупи треба “садити” на клеми акумулятора при заглушеному двигуні (після нічного відпочинку АКБ має бути не менше 12,6 В) і потім при заведеному двигуні (13,9–14,3 В).
• Відновлення ізоляції. Пошкоджений ізоляційний шар на дроті відновлюють якісною ізоляційною стрічкою. Як це правильно зробити, можна знайти в навчальних відеороликах, але коротко скажемо, що крім достатньо товстого шару стрічки треба забезпечити, щоб вона з часом не змістилася вздовж дроту. Для цього слід почати намотувати її з відстані 1,5–2 см від оголеного місця.

Важливо

Так уже розвивається автомобіль, що все більше його систем конструктори пов’язують з електромережею. Дроти сьогодні підключаються навіть до емблеми на радіаторній решітці, і негаразд у будь-якому з численних споживачів може викликати проблему для всього авто або для кількох його систем. На цьому тлі є чимала спокуса полагодити щось в електрообладнання власними силами. Але ми б не радили цього робити, за винятком хіба що елементарних маніпуляцій типу ізоляції оголеного дроту чи заміни лампи та запобіжника. До того ж не забувайте про автомобільну специфіку: часто суто електричне завдання потребує додаткових слюсарних навичок, коли треба щось додатково демонтувати чи розібрати. А це вже подвійний ризик щось зробити не так і нашкодити машині ще більше.

• Знайдіть досвідчений автосервіс за допомогою платформи Мotointegrator.com. Реальні відгуки водіїв допоможуть вам у цьому.